ВИХОВНА ГОДИНА: «ЩОДЕННЕ СВЯТО — ХЛІБ»

Мета: формувати уявлення дітей про хліб як про не­обхідний продукт харчування та як про святи­ню, символ життя; ознайомити учнів із народ­ними звичаями та фольклорними творами, що стосуються теми хліба, дати поняття про їхню ідею; виховувати шанобливе ставлення до хлі­ба та до праці хліборобів.

Обладнання: хліб на рушнику; сюжетні малюнки про працю людей, що мають відношення до вирощуван­ня й виробництва хліба; картки із написаними на них народними прикметами, пов’язаними з хлібом; аудіоапаратура.

Хід заняття

І. Організаційний момент

Перед дітьми на столі вчителя — вишитий рушник.

— Діти! Перед вами — рушник. А якщо рушник простелений на столі, отже, щось неодмінно має бути покладене на нього. Що ж саме? Визначитися із цим нам допоможуть цікаві загадки. Отже, нашу класну годину ми сьогодні розпочинаємо саме із загадок.

Відгадування загадок

Він пахучий, він духмяний,

Пишний він, м’який, рум’яний,

Чорний він буває й білий,

А буває й підгорілий. (Хліб.)

Ріжуть мене ножакою,

Б’ють мене ломакою;

За те мене отак гублять,

Що всі мене щиро люблять. (Хліб.)

Виріс у полі на чорній землі,

Місце найкраще знайшов на столі. (Хліб.)

II.                   Розкриття теми заняття

— Правильно, до всіх цих загадок відгадка одна — це хліб. (Педагог дістає хліб і кладе його на рушник.)

Розкажіть, для чого існує на світі хліб. Хто створює хліб? Коли ми відчуваємо потребу в хлібові?

Отже, хліб — найважливіший продукт харчування, створений працею людських рук. Ніхто не може уявити своє життя без хліба. Хліб необхідний нам щодня.

III.               Повідомлення теми та мети

— Іноді ми просто не замислюємося над значенням у житті людини звичайної скибки хліба. А сьогодні на занятті ми спробуємо зрозуміти, чому, здавалося б на перший погляд, таку буденну їжу, як хліб, вважають справжньою святинею. Ми поговоримо про те, чому треба цінувати й берегти хліб. Ми разом помір­куємо над тим, на яке ставлення заслуговує праця тих дбайливих рук, які докладають зусиль, щоб кожного дня на нашому столі була духмяна, свіжа хлібина. (Учитель записує тему заняття на дошці.)

Бесіда

— Змалку всім відоме мудре прислів’я: «Хліб — усьому голова». А ще кажуть: «Дурне сало без хліба». Це тому, що хліб у нашого народу здавна в неабиякій пошані. Хліб — це не тільки здоров’я: це саме життя. У давні часи найголовнішим для людей було те, чи вродить хліб. Буде хліб — не буде голоду, не буде лиха. Майже всі народні традиції і звичаї, про які ми багато говорили, тим чи іншим чином пов’язані з хлібом. Народні при­кмети, обрядові пісні, легенди та притчі — все пронизане дум­ками про неперевершене значення хліба.

Хліборобський труд вважався найшанованішою працею. А в давні часи був він особливо нелегкий. Адже тоді не було ані потужних тракторів, ані красенів комбайнів. Помічниками хлібо­роба був кінь та гострий серп. Найгарячішою порою були жнива, збір врожаю хлібних злаків: пшениці та жита. А свято, яке влаштовували на честь завершення жнив,— обжинки було не просто радісною, а грандіозною подією для всіх людей. Його відзначали пишно, завзято, з веселими танцями та обов’язковими жниварськими піснями...

Слухання пісні

Діти прослуховують запис обрядової жниварської пісні «Диву­валася ялиця». Рядки, що повторюються двічі, учні підспівують разом із педагогом. (Можна використати і будь-яку іншу жниварську пісню, на розсуд учителя).

Вікторина «Що ми знаємо про хліб?»

1.                     Сформулюйте три визначення, продовживши речення: «Хліб — це ...» (Хліб — це важливий продукт харчування. Хліб — це святиня, яку треба берегти...)

2.                     Назвіть професії, пов’язані з вирощуванням та виробни­цтвом хліба. (Хлібороб, тракторист, комбайнер, млинар, пекар.)

3.                     Що таке «дідух»? (Сніп жита або пшениці, який за тради­цією ставили в хаті на Святвечір, перед Різдвом, щоб наступного року був гарний урожай хліба.)

4.                     Як називається святковий, здобний хліб, яким традиційно зустрічають дорогих гостей або молодят на весіллі? (Коровай.)

5.                     Назвіть знаряддя праці, яким користувалися наші пра­щури під час збору врожаю хліба. (Серп.)

6.                     Як називалася пора, коли жали хлібні злаки? (Жнива.)

7.                     Розкажіть, що на свято Василя хлопчики-посівальники розсипали в хатах? Для чого вони робили це? (Посівальники посі­вали пшеницею або житом, бажаючи господарям доброго врожаю в новому році.)

8.                     Що є зверху на будь-якій хлібині? (Скоринка.)

9.                     Назвіть підприємства, які проходить зерно, перш ні і стати хлібом. (Елеватор, борошномельний завод, пекарня або хлібозавод.)

10.                Як ми повинні ставитися до хліба? Доберіть і назвіть три відповіді, слова-дії. (Поважати, цінувати, берегти.)

Опрацювання легенди

Хліб і золото

Дуже давно в Галичі жив король Данило. У цього короля був майстер-золотар, який робив йому гроші. Той майстер у золоті купався, але волі не мав. Король щодня власноруч замикав і від­чиняв майстерню, де працював його золотар. І лише майстер знав, скільки багатства у короля.

Багато нажив і сам майстер, усього в нього було доволі. От і каже якось золотар до короля:

—                      Золото — цар.

А Данило поправляє його:

—                      Ні, чоловіче, хліб — усьому голова.

—                      Ні, золото і срібло, — наполягав майстер.

Так вони сперечалися. Нарешті король обернувся та й пішов геть із майстерні. А другого дня бачить король Данило золотий напис на стіні: «Хліб — болото, а всьому голова — срібло й злото».

Минув час. І ось напали на місто вороги.

Король Данило зібрав дружину, вирушив у похід. Поїхав, а про майстра забув — забув, що той замкнений у майстерні лишився.

За кілька місяців повертається Данило з військом додому, чекає від майстра-золотаря дарунка за перемогу, а того нема. І тут згадав король, що залишив його замкненим. Кинувся до майстерні, відімкнув її... На купі золота лише кістяк май­стра, а на стіні золотом написано: «Срібло, злото — то болото, а хліб — цар».

Отак життя навчило...

—                      Що вважав найголовнішим у житті майстер? Чи згодний був з ним король Данило? Хто з них помилявся? Чим поплатився за свою помилку майстер? Коли він зрозумів важливість хліба?

—                      Чого навчає нас ця Давня легенда?

Гра «Народні прикмети»

Учитель розкладає перед дітьми зворотним боком вгору картки, на яких написані народні прикмети, пов’язані з хлібо­робським календарем.

Учні за бажанням по черзі виходять до дошки, витягають одну із карток, читають, що написане на ній, та пояснюють зміст відповідної приказки.

Матеріал для гри:

Багато снігу — багато хліба. (Сніговий покрив захищає поля від вимерзання, озимі посіви добре зберігаються під товщею снігу.)

Як почав орати, то в сопілку не грати. (Хліборобська праця дуже напружена, вона не залишає часу для дозвілля та розваг.)

Казав ячмінь: кинь мене в грязь, то будеш князь. (Для доброго врожаю ячмінь потрібно сіяти своєчасно, рано, коли земля ще волога після розталого снігу.)

Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі. (Травневі дощі сприяють росту і розвитку хлібних злакових посівів, яким якраз у період пізньої весни дуже необхідна волога.)

Зозуля житнім колоском удавилася. (Зозуля перестає кувати в час, коли жито починає викидати колоски.)

Голодний той буває, хто жнивами холодочка шукає. (У жнива всі мають працювати, щоб не залишитися без хліба.)

Весна багата на квітки, а осінь — на сніпки. (Восени збір вро­жаю хлібних злаків завершений.)

V. Підсумки заняття

Класовод читає дітям віршовані рядки П. Харченка.

Десь вода вирує голосно,

Млин гуде і меле борошно.

Так уже на світі водиться —

Що не їж, а хліба хочеться.

—                      Про що у нас сьогодні йшла мова? Поясніть смисл назви нашої теми.

—                      Чи можна викидати хліб, гратися ним, топтати його? Чому?

—                      Кого можна почастувати зачерствілим хлібом або його крихтами?

—                      Розкажіть, як ви ставитеся до хліба у своєму повсякден­ному житті.