Шановні відвідувачі!
Вас вітає вчитель початкових класів Кришталь Тетяна Володимирівна.
Щиро рада, що Ви завітали на мій блог.
Даний блог розроблений спеціально для колег-вчителів початкових класів, допитливих учнів та турботливих батьків.
Адже це додатковий
канал інформаційного обміну між усіма сторонами навчально-виховного процесу.
Вчителі зможуть знайти
тут цікавий матеріал для підготовки до уроків, батьківських зборів, виховних та
позакласних заходів, а також найрізноманітніші дидактичні матеріали.
Учні та батьки зможуть
отримати цікаву та корисну інформацію, яка допоможе у вивчені предметів,
підготовки до уроків, зможуть поставити питання та отримати на них відповіді.
Сподіваюсь, що
матеріали блогу Вас зацікавлять і стануть Вам у пригоді!
Коротко про себе…
Освіта: повна
вища (Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, 2012 р.).
Спеціальність за дипломом: вчитель початкових класів, викладач педагогіки та
методики початкової освіти.
Місце роботи: Мар’янівська
загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Чорноострівської селищної ради.
Посада: вчитель
початкових класів.
Педагогічний стаж: 4
роки.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст ІІ категорії.
Педагогічне кредо: «Правильно навчає той - хто навчає цікаво» (А. Ейнштейн)
Життєве кредо: «До
щастя та успіху не ходять ліфти, туди слід підніматись сходами» (Н. Пезешкіан)
Опис досвіду роботи
Учень – це не посудина,
яку потрібно заповнити,
а факел, який потрібно
запалити.
Тема досвіду: «Розвиток пізнавальної активності молодших школярів».
Провідна педагогічна ідея
досвіду: внесення змін у
педагогічну діяльність, за рахунок зменшення монологічної ролі вчителя на
користь збільшення на уроках питомої ваги самостійної навчально-пізнавальної
діяльності учнів.
Актуальність досвіду:
– формування і розвиток у молодших школярів навичок самостійності;
– створення психолого-педагогічних, методичних, дидактичних умов, в яких
дитина має можливість розвивати навички проектування, прийняття рішення,
самостійного опрацювання навчального матеріалу, роботи в групах;
– поліпшення якісних показників навчально-виховного процесу, для узгодження
його з сучасними освітніми вимогами.
Питання формування та розвитку пізнавальної активності школярів відносяться
до числа найбільш актуальних проблем сучасної педагогічної науки і практики.
Завдання сучасної школи – розвивати кожну дитину як неповторну
індивідуальність, формувати творчий потенціал, прагнення до самостійної
пізнавальної діяльності, вміння ставити і вирішувати нові проблеми, домогтися,
щоб діти не лише засвоїли матеріал, а й могли вільно оперувати ним,
застосовувати його для вирішення навчальних та життєвих проблем, для розширення
свого пізнавального досвіду.
Основним завданням учителя в умовах сучасної школи є навчити дитину
вчитися, сформувати вміння спостерігати, думати, співпрацювати, міркувати,
обґрунтовувати та висловлювати свої думки, розвивати пізнавальну і творчу
активність, допитливість, потяг до знань, інтерес до пізнання.
Пізнавальна активність дитини – це її внутрішня готовність до подальшої
участі у процесі оволодіння знаннями, уміннями і навичками та виявлення
самостійності й творчого підходу до виконання навчальних завдань.
Вона виражається у прагненні навчатися, долаючи труднощі на шляху набуття
знань, у прикладенні максимальних вольових зусиль та енергії у розумовій
діяльності.
Велике значення для розвитку пізнавальної активності має розвиток психічних
процесів – пам’яті, уваги, уяви, що є основою для розвитку продуктивного
мислення і творчих здібностей учнів.
З метою розвитку пізнавальної активності учнів необхідно:
- використовувати на уроках цікаву пізнавальну інформацію;
- ефективно поєднувати різноманітні форми і методи навчання;
- на кожному уроці застосовувати пізнавальні та творчі завдання;
- використовувати новітні технології навчання, зокрема проблемне навчання;
- включати дитину в дослідницьку діяльність;
- навчити дитину працювати самостійно (робота із словниками, довідниками,
енциклопедіями, Інтернетом тощо);
- створювати ситуації успіху в навчальній діяльності;
- формувати пізнавальний інтерес, зацікавленість;
- формувати вміння здобувати й
опрацьовувати інформацію;
- розвивати навички аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати,
класифікувати, оцінювати;
- враховувати особливості кожного учня, щоб кожен учень був активним
учасником учбового процесу.
Важливою педагогічною умовою розвитку пізнавальної активності учнів є
створення зацікавленості та доброзичливої співпраці на уроці, активне залучення
до роботи.
Навчально-пізнавальну діяльність учнів доцільно будувати в такій
послідовності: «цікаво – знаю – вмію».
При застосуванні різних методів та засобів пізнавальної активності
збагачується пізнавально-емоційний елемент уроку, поширюються знання дітей. Це
сприяє розвитку самостійності, кмітливості, спостережливості, творчості,
допитливості і цікавості, що переростає у практичний інтерес до знань.
З метою активізації пізнавальної діяльності варто застосовувати елементи
інтерактивних технологій, проблемні, творчі, пізнавальні завдання.
Робота над розвитком пізнавальної активності учнів тісно переплітається з
формуванням творчої особистості дитини.
Дати дітям відчути радість праці, щастя успіху в навчанні, збудити в їхніх
серцях почуття власної гідності – це найперше завдання, бо успіх у навчанні –
єдине джерело внутрішніх сил дитини, що породжує енергію для боротьби з
труднощами, бажання вчитися.
У своїй роботі намагаюся дотримуватися загальних правил дидактики та
методик у поєднанні з сучасними, новітніми технологіями.
Працюю над підвищенням розумової активності, розвитком творчого мислення,
спонуканням до самостійності, активізацією пізнавальної діяльності учнів,
пошуком оптимальних шляхів зацікавленості учнів до навчання.
Приділяю увагу розвитку особистості учня, розвитку усного та писемного
мовлення, створенню в учнів гнучкої системи знань, заохочення їх до самостійної
активної діяльності.
Застосовую різні форми організації навчального процесу: фронтальну, групову
(парну) та індивідуальну. У моєму арсеналі є розробки як традиційних, так і
нетрадиційних уроків, позакласних заходів навчального та виховного характеру.
Під час роботи я використовую різні форми та методи навчання (словесні,
наочні, практичні і т. д.). Впроваджую елементи тренінгу (методу активного
навчання).
Велику увагу приділяю використанню інноваційних технологій, серед них:
- інтерактивні технології кооперативного навчання: робота в парах,
ротаційні трійки, «Акваріум», «Карусель», «2-3-4-всі разом»;
- технології опрацювання дискусійних питань: метод «ПРЕС», «Займи позицію»,
«Зміни позицію», дискусія, дебати, неперервна шкала думок;
- технології колективно-групового навчання: «Дерево рішень», «Ажурна
пилка», вирішення проблем, аналіз ситуацій, «Навчаючи учусь», «Мозковий штурм»,
незакінчене речення, «Мікрофон», обговорення проблеми в загальному колі;
- технології ситуативного моделювання;
- технологія розвитку критичного мислення;
- технологія «Створення успіху»;
- технологія формування творчої особистості;
- ігрова технологія;
- технологія розвивального навчання;
- технологія проектного навчання;
- прoективно-рефлексивна технологія навчання;
- використання нетрадиційних методик навчання.
У роботі використовую мультимедійні засоби навчання.
Найважливішими методами активізації навчально-пізнавальної діяльності на
уроках в початковій школі є такі як: навчально-розвивальні ігри, ребуси,
загадки, кросворди, чайнворди, головоломки, шаради, анаграми, задачі з логічним
навантаженням, задачі-вірші та задачі-казки, математичні та граматичні казки,
віршовані правила-пам’ятки, проведення дослідів, пізнавальні та творчі завдання
тощо.
Методів активізації в арсеналі вчителя початкових класів чимало, і треба їх
широко й уміло застосовувати, враховуючи при цьому мету уроку, характер
матеріалу, рівень підготовки учнів і власні можливості.
Використання будь-яких нетрадиційних методів, засобів навчання підвищує
пізнавальний інтерес в учнів, сприяє розвитку самостійності, творчості,
активного пошуку інформації, усвідомленого оперування нею.
Отже, використовуючи матеріали для активізації навчально-пізнавальної
діяльності учнів, учитель може будувати уроки так, щоб вони були захоплюючими,
цікавими, щоб успіхи у навчанні породжували в учнів почуття радості,
пробуджували пізнавальні інтереси, інтелектуальні сили учнів, бажання вчитися,
пізнавати нове, розкривати, досліджувати. При застосуванні різних форм,
методів, засобів пізнавальної активності збагачується пізнавально-емоційний
елемент уроку, поширюються знання дітей. Це сприяє розвитку кмітливості,
спостережливості, допитливості і цікавості, що переростає у практичний інтерес
до знань.
