ВИХОВНА ГОДИНА: «БЕЗ РІДНОЇ МАТІНКИ І СОНЦЕ НЕ ГРІЄ»

Мета: збагачувати знання учнів про роль та значення матері в житті людини; учити дітей цінувати материнську турботу та піклування; виховува­ти любов та чуйне й шанобливе ставлення до матері.

Обладнання: сюжетний малюнок «Мати і дитина»; репро­дукція ікони із зображенням Божої Матері; аудіоапаратура; приладдя для виготовлення вітальних листівок (аркуш/цупкого паперу, ко­льоровий папір, олівці, фломастери, ножиці, клей, шматочки тканини тощо).

Попередня робота: кілька учнів за допомогою класовода готують виразне читання напам’ять тематичного ві­ршованого матеріалу.

Хід заняття

І. Організаційний момент

— Діти! Висловлюючи свої думки, почуття, вра­ження, ми щось розповідаємо, говоримо різні речення, фрази, слова. Назвіть, будь ласка, кілька слів, які ви вважаєте найближ­чими і найдорожчими для себе.

II.                                                                                                                                                                                      Розкриття теми заняття

— Серед названих вами слів прозвучало не раз слово «мама». Більшість дітей вимовляє це слово найпершим. Мати — найголовніша людина в житті кожного. Ця людина дала вам життя, завдяки її турботі та любові ви ростете, пізнаєте світ, дорослішаєте і навчаєтеся бачити, розуміти й цінувати прекрасне в цьому світі. Спробуйте уявити на мить, що вашої мами не стало. Чи змінився б для вас тоді світ? Яким би став він для вас?

III.                                                                                                                                                    Повідомлення теми та мети

— «Без рідної матінки і сонце не гріє» — так зву­чить тема нашого сьогоднішнього заняття. І вона не випадкова. У другу неділю останнього місяця весни, травня, все прогресивне людство ось вже багато років відзначає Всесвітній День Матері. Як же не вшанувати нам своїх матерів у день цього прекрасного, хвилюючого свята?

Сьогодні ми поговоримо про наших мам, про їхню роль у житті людини. Ми поговоримо про те, на яке ставлення заслуговує кожна мати та чому.

Учитель пропонує дітям прочитати напам’ять підготовлені вірші про матір.

Читання віршів

1-й учень

«Мама» — перше слово, яке вимовляє маленька дитина.

«Мамо!» — в мить страждання і горя у відчаї каже людина.

Матерів на Землі різних рас, різних націй — мільйони,

І серця материнські любов’ю і ніжністю повні.

2-й учень

Рідна матінка — сонечко ясне для тебе й для мене,

Мама поряд — і більше нічого не треба, напевне.

Мамин погляд — це промінь, це світло, це ласка безкрая,

Доброта в нім безмежна живе,— я це змалечку знаю.

3-й учень

Мати... вслухайтесь в слово наспівне це лише —

Мабуть, в світі найкраще воно, бо воно — найсвятіше.

Нас підтримує мати, нас ненька завжди розуміє,

В неї щира душа, повна віри,, сердечної ласки й надії.

4-й учень

Мати — мир у хаті, затишок в оселі,

Руки працьовиті, усмішка весела,

Наймиліша в світі і одна-єдина —

Янгол-охоронець — мати для дитини.

5-й учень

Можна вибирати друзів і дружину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину,

Можна вибирати і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

6-й учень

Матері Господній я щодня молюся,

За здоров’я й щастя милої матусі,

Шепочу молитву трепетно і тихо,

Щоб не знала мама ніякого лиха!

Бесіда

— Навіть найменша дитина відчуває — коли поруч мама, стає на душі і на серці світліше й тепліше, приємніше та затишніше. Відчуваєш лагідний мамин дотик — і сам стаєш добрі­шим, згадуєш мамину науку — і стаєш розумнішим, подивишся у сповнені віри мамині очі — і набуваєш мужності, рішучості та впевненості.

Ми просто любимо свою матір, не замислюючись, чому ми маємо до неї таке почуття. А може, хтось із вас спробує пояс­нити, за що ви любите маму? (Заслуховують розмірковування 2-3 бажаючі учні.) Для більшості з нас мама є еталоном, зраз­ком для наслідування — адже вона — найкраща. Розкажіть, які якості, чесноти ви б хотіли перейняти у своєї матері. Які мамині вміння особливо захоплюють вас?

Чи можете ви розповісти про те, що любить ваша мама, що подобається їй?

Мабуть, багато хто з вас помічав таку картину. Мама входить до кімнати і бачить розкидані вами книжки, іграшки, недбало кинутий одяг... І погляд мами одразу тьмяніє, в її очах з’являється стомленість та сум, якась прикрість і жаль. Як ви думаєте, чому? Хто буває винний у тому, що мама засмучується? Чи доводиться вам відчувати власну провину перед матір’ю? У яких випадках буває це?

А чи може дитина порадувати маму? Яким чином?

Мамі хочеться прийти з роботи і побачити, що ви також пра­цювали і допомогли їй позбавитися від багатьох хатніх справ: помили взуття, почистили свій одяг, самі пришили відірваного ґудзика, купили продукти, а можливо, й приготували самі невелику вечерю: салат або яєчню.

Жодного дня мама не залишає вас без своєї турботи. Але і ваша допомога та підтримка просто необхідні мамі. Чим більше ви їй будете допомагати, чим менше засмучувати, тим довше мама залишиться молодою та гарною, красивою та здоровою.

Матерів поважають у всьому світі. У нас в Україні слово «мати» вважається святим — так само як і слово «Батьківщина». Кажуть: мати — берегиня роду. І коли ми дивимося на ікону із зображенням святої Діви Марії з немовлям Ісусом на руках, ми бачимо в першу чергу просто матір, центр Всесвіту для якої, як і для будь-якої з мам, — у власній дитині.

Минає час, діти виростають, стають дорослими. Матері ста­ріють, та вони не залишають цей світ. Кохана, рідна мати продо­вжує жити в серці своєї доньки чи сина, в їхніх світлих, щасли­вих споминах про минулі дні, про минулі роки...

Слухання пісні

Учні прослуховують запис тематичної пісні «Чорнобривці».

Запитання та завдання:

—   Чи сподобалася вам ця пісня? Про що розповіла нам вона?

—   Як ви думаєте, у якому віці співає людина таку пісню?

—   Які почуття викликають у неї квіти чорнобривці? Які спо­гади огортають автора слів твору? Чому?

— Ця пісня і сумна, і світла водночас. Сумна — бо в ній жаль за минулими роками, за маминою ласкою та турботою. А світла: бо хіба ж можуть бути іншими думки про рідну маму — людину, яка подарувала тобі весь цей світ і саму радість життя?

Гра «Допиши прислів’я!»

Учитель записує на дошці народні прислів’я про матір, не завершуючи їх (пропускаючи в них останнє слово). Діти за бажан­ням підходять по черзі до дошки і дописують прислів’я.

Одна матері вірна ... (порада).

Нема того краму, щоб купити ... (маму).

Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде, та скоро ... (роз­тане).

Мати однією рукою б’є, а іншою ... (гладить).

На сонці тепло, а біля матері ... (добре).

Дитина плаче, а матері ... (боляче).

У дитини заболить пальчик, а в мами — ... (серце).

У процесі гри за необхідності вчитель допомагає дітям (навідні запитання, підказки альтернативних варіантів тощо).

— Кожна мама над усе бажає бачити свою дитину в майбутньому здоровою та щасливою, достойною та успішною. А чого б побажали своїй мамі ви?

Гра «Побажання мамі»

Діти називають слова побажання, педагог записує їх на дошці: щастя, здоров’я, успіхів, удачі, молодості, краси, бадьорості, наснаги, радості, гарного настрою, довгих років життя тощо.

— Сподіваюся, ці щирі слова-побажання стануть вам у пригоді під час оформлення привітальної листівки з Днем Матері, яку ви розпочнете виготовляти зараз, а завершите вдома і яка стане гарним подарунком для вашої матусі і порадує її цього гарного свята.

— А завершуючи розмову з вами, мені б хотілося сказати: любіть своїх мам, шануйте їх, бережіть їх, дбайте про те, щоб частіше ясна усмішка осявала їхні обличчя, щоб перед­часна сивина раптово не посріблила їхні скроні, щоб менше стом­лювалися їхні працьовиті руки, щоб мама відчувала ваше піклу­вання і турботу так само, як ви відчуваєте повсякчас материнську ласку і ніжність.