ВИХОВНА ГОДИНА: «ТИ – У ГРОМАДСЬКИХ МІСЦЯХ»

Мета: формувати уявлення учнів про правила по­ведінки в громадських місцях; розширювати знання учнів про етикет; розвивати пізнаваль­ний інтерес до культурних та духовних ціннос­тей людства; виховувати повагу до оточуючих, доброзичливість, чемність.

Обладнання: слайди або малюнки із зображенням інтер’єру громадських місць (театру, храму, музею, біб­ліотеки тощо); аудіозпаратура.

Попередня робота: кілька учнів класу напередодні заходу вивча­ють напам’ять тематичні вірші.

Хід заняття

І. Організаційний момент

— Діти! Більшість свого часу ви перебуваєте в школі ти вдома. Але кожен із вас має власні нахили та захоплення. Часто ці інтереси прищеплюють вам батьки, хочуть, щоб ви росли ерудованими та розумними, духовно багатими, допитливими та із широким кругозором.

ІІ. Розкриття теми заняття

— Мабуть, не рідкість для кожного з вас така ситуа­ція: настає вечір — і мама веде вас до цирку або до театру, вихід­ного дня тато пропонує вам відвідати разом із ним музей чи стадіон, де проходить матч його улюбленої команди; на православне свято бабуся радить вам піти з нею до храму на службу, щоб помолитися й віддати шану Господу... Взагалі місць, де людина змістовно й корисно може проводити свій час,— дуже багато. А об’єднує ці місця те, що в них знаходиться багато інших людей, ціла громада. Тому ми такі місця й називаємо громадськими. Наведіть, будь ласка, приклади громадських місць. (Учні вико­пують завдання.)

ІІІ. Повідомлення теми та мети

— Зрозуміло, що, перебуваючи в громадських міс­цях, і дорослі люди, і діти також мають дотримуватися ряду необхідних правил. Це слід робити для того, щоб не заважати іншим (адже ти в громадському місці — не сам!) та щоб викорис­тати проведений у них час для себе дійсно з користю, а не марно його витратити. Ця дуже важлива проблема і стане темою сьогоднішнього нашого заняття.

ІV. Подання нових знань    

Віртуальна екскурсія

Класовод пропонує дітям, підключивши свою уяву та фан­тазію, здійснити віртуальну екскурсію по громадських місцях їхнього міста. По ходу екскурсії вчитель використовує аудіоматеріали (записи відповідної музики та тематичні слайди).

Зупинка 1. «У храмі».

— Спершу ми вирушимо туди, куди приходять люди, щоб віддати шану Господу, попросити в нього пробачення за свої провини та помолитися за своїх рідних. У якому громад­ському місці можна зробити це? (У церкві.)

Вмикається фрагмент аудіозапису православних церковних співів.

—               Як ще називають споруду православної церкви? (Храм.)

—               Хто з вас відвідує храм? Розкажіть, чим ви займаєтеся у церкві. Що ви бачили в цьому громадському місці?

—               Хто знає, як потрібно поводитися в храмі?

—               Поясніть, чому в церкві не можна голосно розмовляти, бігати, їсти, користуватися мобільним телефоном, сміятися.

—               Церква, храм вважається святим місцем, де кожна людина стає чистішою душею. Згідно з православною традицією, жінки заходять до храму з покритою головою — надягають хустину або шарф, а чоловіки — з непокритою, тобто знімають при вході головний убір. Входячи до церкви, належить перехреститися та вклонитись. Покажіть, хто вміє це робити.

Ми відвідали один із найвизначніших храмів нашого міста (учитель називає храм). А тепер вирушимо далі...

Зупинка 2. «У театрі»

Вмикається фрагмент пісні «Театр» (приспів) з репертуару гурту «Машина часу».

Перед дітьми з’являється зображення інтер’єру театру.

— Ви здогадалися, куди ми прибули? (До театру.) Це — театр юного глядача. У ньому грають актори, відбуваються вистави для дітей. А як називається театр, де виступають ляльки? Театр, де показують фільми?

Та яким би не був театр — драматичним чи ляльковим, музичним чи кінотеатром — правила поведінки в цих закладах однакові. Розкажіть про них. Що слід робити в театрі? Як треба поводитися під час вистави, демонстрації фільму тощо? Чого не слід робити м цьому громадському місці? Для чого існують дзвінки в театрі, про що вони повідомляють та до чого спонукують глядачів?

Хто з вас нещодавно відвідував який-небудь театр або цирк? Розкажіть, що ви дивилися там та як поводилися. Чи сподобалось нам у цьому місці? Чому? (Заслуховують розповіді 1-2 учнів.)

Зупинка 3. «Музей»

— Наша екскурсія триває. (Показ інтер’єру музею.) Тепер ми прибули в інший заклад. У ньому експонуються різні виставки — картини, скульптури, предмети старовини. Що це? (Музей.)

Виставлені в музеї предмети називаються експонатами. У художньому музеї експонуються картини та інші твори мисте­цтва, в історичному — старовинні речі: вбрання, посуд, предмети вжитку, в музеї природи можна побачити опудала тварин та пта­хів. До якого музею прибули ми? Поясніть це. Чи цікавлять вас музейні експонати, представлені на виставках? Чи можна торка­тися їх руками? Чому? Що сталося б з експонатами, якби всі від­відувачі музею стали ігнорувати це правило? (Вони б зіпсувалися.)

Зупинка 4. «Бібліотека»

— Щоб наша подорож продовжилася далі, ми маємо відгадати загадку:

Як всі звуть той гарний дім,

Що книжки живуть у нім?

Це не цирк і не аптека...

Друзі, це — ... (бібліотека).

Діти розглядають слайд із зображенням бібліотеки.

— Шкільну бібліотеку знає кожен учень нашої школи. А хто з вас є читачем інших бібліотек? Розкажіть, які бібліотеки ви відвідуєте. Чи цікаво вам у цьому громадському місці? Чому?

Хто може розповісти, як поводяться читачі бібліотеки, знаходячись у цьому закладі? Із ким, з яким працівником бібліотеки спілкуються вони? Поясніть, які ввічливі слова не слід забувати розмовляючи з бібліотекарем. Як треба ставитися до бібліотечних книжок?

— А зараз ми повертаємося назад, у наш затишний клас. Повертаємося, щоб послухати вірші, які підготували наші учні до цього заняття.

Робота з віршованим матеріалом

Діти читають вірші, вивчені напам’ять.

У неділю в церкві гляньте:

Хоч і сонечка нема,

Наче світяться всі люди...

Наче й я свічусь сама!

                                     О. Кобець

Боже, Господи Ісусе,

На колінцях я молюся —

Всі гріхи мені прости

І від лиха захисти.

Просвіти моє серденько,

Щоб я вчилася гарненько,

І щоб тата шанувала,

Щоб матусі помагала,

Щоб жили ми всі здорові,

Завжди в мирі і в любові.

                              К. Перелісна

Ось, друже, правило одно:

Ідеш в театр або кіно —

Ні насіння, ані пряники,

Ні морозиво, ні яблука

До залу нести не берись.

Прийшов дивитись — то дивись!

                                К. Обойщиков

Цікавий заклад — це музей,

І для дорослих, й для дітей.

Ти виставки тут оглядай —

І ерудованим зростай,

Важливих знань тут набирайся,

Та експонатів — не торкайся!

Бібліотека — царство книжне,

Не варто тут галасувати,

Панують спокій в нім та тиша.

Не можна гучно розмовляти!

Хай читачі можливість мають

Душею й серцем чути книгу,

В читання вільно поринають

В час щастя і в хвилину лиха...

                                     В. Сухар

Вікторина «Я — відвідувач громадських місць»

1.                     Назвіть заклад, у якому жінка не повинна знаходитися без головного убору. (Церква.)

2.                     У яких громадських місцях можна і потрібно аплодувати? Коли треба це робити? (Аплодують у театрі, у цирку після завер­шення вистави, у концертному залі після виступу артистів.)

3.                     Чого не можна торкатися в музеї? (Експонатів.)

4.                     Яку їжу можна брати із собою в зал театру? (Жодної, глядацький зал у театрі — не місце для прийому їжі. Але під час антракту можна перекусити в буфеті.)

5.                     Чому не можна порушувати тишу в читальному залі бібліо­теки?

6.                     Назвіть громадські місця, де необхідно вимикати звук мобільного телефону. (Церква, театр, цирк, кіно (під час демон­страції вистави чи фільму), музей (під час проведення екскурсії екскурсоводом), читальний зал бібліотеки.)

7.                     Назвіть одне-два православних свята, коли в храмах іде служба.

8.                     Які виставки можна побачити в художньому музеї? (Виставки картин, скульптур, ікон ...)

9.                     Коли, у яких випадках можна залишати своє місце в теа­тральному залі?

10. У якому закладі можна обмінюватися враженнями щодо побаченого? (У музеї.)

— Ви, діти, хоча й маленькі, але вже особистості, члени людського суспільства. Живучи серед людей, ви маєте знати, що дотримання правил етикету, правил культури пове­дінки — необхідне для кожного. Тож навчайтеся поводитися так, щоб вам не було соромно за свою поведінку, за свої вчинки, щоб в оточуючих складалося про вас гарне враження. Це треба робити скрізь, у тому числі й у громадських місцях. Тільки тоді вас вва­жатимуть чемною та культурною людиною.