Виховна година

Тема. Мистецтво спілкування. Секрети ввічливої людини

Мета. Ознайомити учнів з елементарними правилами культури спіл­кування, формувати вміння правильно висловлювати свою думку, вчити дітей з повагою і розумінням ставитися до співрозмовника, систематизувати знання дітей про слова та правила ввічливості, формувати практичні вміння. Розвивати зв’язне мовлення учнів, вміння спілкуватися в групах і вести діалог, розширювати словниковий запас школярів. Виховувати повагу і тактовне ставлення до інших людей.

Обладнання: сигнальні картки, плакат «Правила поведінки», прислів’я.

Хід виховної години

I.  Організація класу      

II. Повідомлення теми і мети виховної години

1. Коли необхідно вставати під час привітання?

Умощуюсь я на дивані,

Місце тут нагрію.

Зайдуть старші –

Привітатись

Сидячи зумію.

А навіщо підійматись?

Клопоти сусідам,

Та й ноги болітимуть,

Як в старого діда.

2. Вітання-відповідь і одночасне вітання.

А Я ВАС НЕ ЗНАЮ!

Привітаннями дорослі

Дітей допікають.

То ж нам краще відповісти:

- А я Вас не знаю!

3.  Де і кого вітати?

Як побачиш свого друга

У шкільній їдальні,

Кричи, ніби в лісі,

Слова привітальні.

4.  Рукостискання.

Як учителя побачиш,

Усміхнись йому привітно,

Праву руку, а не ліву,

Простягни йому.

От здивується учитель,

Ще й похвалить він тебе.

5.  Як вітати?

Як знайомого зустрінеш,

Руки швидше у кишені

Ти засунь по самі лікті,

Голову - донизу.

— Отже, сьогодні ми поговоримо про ввічливість.

ІІІ. Бесіда

— Усім вам, напевне, приємно слухати людину, яка говорить красиво. Але є цьому мистецтву може навчитися кожний із вас. Необхідно тільки захотіти. Для цього необхідно багато читати і оволодівати навичками культурного спілкування. Вміти вести розмову - це справді велике мистецтво, яке має свої закони і правила.

Ми повинні вміти звернутися до іншої людини, попросити вибачення і вибачити, чемно і тактовно відмовитися від будь-якої пропозиції, поп­росити будь-яку річ, подякувати за надану допомогу тощо.

— Є слова дуже важливі, вагомі - Батьківщина, мир...

Є рідні та близькі - мама, тато, бабуся, дідусь, брат, сестра. А ще є ввічливі слова, які називаються чарівними.

Ви повинні вирости дійсно гарними людьми - добрими, чуйними, ввічливими.

Ввічлива людина поводиться з іншими природно, а тому викликає повагу та симпатію.

Брутальна і невихована людина, яка не знає найпростіших правил поведінки, не може розраховувати на добре ставлення оточуючих. Ніхто не захоче мати справу із грубіяном.

Ввічливість - це вміння поводитися так, щоб іншим було з тобою при­ємно.

— Які ви знаєте ввічливі слова?

— Доброго ранку! - прокинувшись, кажете ви матусі й таткові або вчителеві, коли він заходить до класу.

— До побачення! - йдучи зі школи додому.

— Дякую, спасибі, - щиро промовляєте за зроблену вам послугу.

І всім від тих слів стає приємно і хороше.

Поміркуйте, чому від тих слів стає приємно і хороше?

1. Робота з прислів’ями.

— Прочитайте з дошки прислів’я і поясніть, як ви їх розумієте.

•  Шануйте людей і вас шануватимуть.

•  В чужому домі будьте привітливим, а не примітливим.

•  Скромність прикрашає людину.

•  Слова щирого вітання кращі за частування.

•  Ввічливих і лагідних скрізь шанують.

•  Не хвали сам себе, нехай тебе люди похвалять.

•  Не одяг прикрашає людину, а її добрі справи.

•  Від теплого слова і лід розмерзнеться.

•  Добре слово краще за цукор і мед.

•  Гостре словечко коле сердечко.

— Не лише дітям, а й багатьом дорослим людям хочеться, щоб усі їхні друзі, всі сусіди, зовсім незнайомі перехожі завжди ставилися до них уважно, по-доброму.

Весь секрет у тому, що тільки до ввічливої, вихованої і доброї людини сторонні люди завжди ставляться по-доброму. Тільки таку людину всі люблять, поважають. І у неї є вірні та надійні друзі.

2.  Гра «Світлофор ввічливості».

— У вас на столах лежать сигнальні картки червоного та зеленого кольору. Я зачитаю репліки, а ви повинні сказати: де правильно вчинили діти, а де - ні.

«Дайте мені хлібину», - звертається хлопчик у магазині до продавця. (Червона)

«Вибачте, будь ласка, я штовхнула вас ненавмисне», - каже дівчинка в автобусі. (Зелена)

«Покличте до телефону Марину!» (Червона)

«Я трохи порвала цю книжку, підклейте її самі», - сказала дівчинка бібліотекареві. (Червона)

«Люба бабусю! Я із задоволенням тобі допоможу!» (Зелена)

3.  Розв’язання практичних задач.

Питання до дітей:

— А як ви будете себе поводити на Дні народження товариша?

— Скажіть, будь ласка, як необхідно ставитися до дівчаток?

— Для чого потрібна носова хустинка?

— Куди ви подінете обгортку від шоколаду?

— Діти, розіграйте, будь ласка, дані ситуації.

4.  Складання правил культурної поведінки.

•  Не поспішайте першими сісти за стіл.

•  Не розмовляйте під час їжі.

•  Не перебивайте того, хто говорить.

•  Не показуйте пальцями на інших.

•  Не забудьте зняти шапку, коли заходите в приміщення.

•  Поступайтеся місцем людям похилого віку.

•  Не забудьте вибачитися, якщо ви когось штовхнули.

•  Ввічливий учень завжди привітний до своїх товаришів та інших лю­дей.

•  Під час зустрічі завжди вітайтеся.

•  За допомогу і піклування дякуйте.

•  Не забувайте прощатися.

•  Ніколи і нікуди не спізнюйтеся, бережіть свій та чужий час.

•  Поступайтеся місцем старшим.

•  Завжди приходьте на допомогу.

•  Ввічлива людина завжди турбується про близьких і друзів, готова допомогти їм.

І це дуже правильно. Адже коли добре розібратися, то всі люди на білому світі допомагають один одному, працюють один для одного. А отже, вони працюють і для вас, друзі.

Будівельники збудували для вас школу. Водії возять вас. Лікарі лікують від хвороб. Чому ж нам не бути уважними, ввічливими і добрими один до одного? Адже це не так складно!

Неважко вітатися під час зустрічі й говорити: «До побачення!» та «На все добре!» - під час прощання. Неважко бути охайними, причесаними та вмитими, щоб людям було приємно з вами спілкуватися.

5.     Ситуативні завдання.

— Як необхідно поводити себе в таких ситуаціях?

•    Ти прийшов до товариша в гості, на порозі тебе зустріла його мама. (Ввічливо привітатись)

•  Тебе запросили до кімнати. (Потрібно зняти верхній одяг, акуратно повісити його на вішалку; витерти ноги; якщо зайшов з дівчиною, то пропустити її вперед.)

•   Ти зайшов до кімнати, там знаходяться дорослі і діти. (Привітатися відразу з усіма, а не підходити до кожного окремо.)

• До вас прийшли гості. (Ви повинні бути привітними, веселими, зуст­ріти гостей, подякувати за подарунки; до приходу гостей допомогти батькам у прибиранні квартири, прибрати свій куточок.)

Фізкультхвилинка

6. Гра «Будь ласка».

Учні за командою ведучого повинні виконувати різні дії (присісти, встати, нахилитися, підняти рук) тільки тоді, коли звучать слова будь ласка, будьте ласкаві.

7. Гра «Хто більше знає ввічливих слів».

— Які слова необхідно говорити, коли вітаєтеся?

— Які слова необхідно говорити, коли ви звертаєтеся до когось із проханням?

— Які слова ми говоримо, коли вибачаємося перед кимось?

— Які слова говоримо, прощаючись?

— Чому необхідно бути ввічливим?

— Коли використовують слова ввічливості?

8.  Гра «Вставте гарне слово».

Учитель розповідає, а учні хором вставляють ввічливі слова.

— Мама послала Маринку до тьоті Ліди за книжкою. Маринка ти­хенько постукала в двері, зайшла в квартиру і сказала... («Добрий день!») Тьотя Ліда саме відпочивала. Дівчинці стало незручно і вона сказала... («Пробачте, будь ласка!») Тьотя Ліда дала дівчинці книжку. Маринка сказала... («Дякую, до побачення!») і пішла додому.

9.  Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Пояснити, чому не можна:

•  надмірно використовувати міміку, жести;

•  читати чужі листи;

•  повідомляти у своєму листі чужі адреси електронної пошти;

•  телефонувати пізно ввечері й рано-вранці.

10. Гра «Хто найкраще знає словничок з етики?» (технологія незакінченого речення).

Такт - це почуття міри, вміння... (дотримуватися правил пристой­ності).

Манера поведінки - це зовнішні особливості поведінки людини... (способи її дії).

Тактовний - той, що має почуття міри... (з повагою ставиться до інших).

Делікатний - чуйний, ввічливий... (чемний, ґречний).

IV. Проблемна ситуація. Робота в групах

1.  Вчитель дає завдання Юркові: «Піди, будь ласка, Юро, в учительську та
принеси журнал».

Покажіть, як це необхідно зробити.

2. Черговому потрібно негайно звернутися до вчительки, а вона в цей час розмовляє з батьком Оленки. Що необхідно зробити?

3. Олег зустрівся у дверях з Надійкою. Що він повинен зробити?

V. Заключна частина

— Очі людини - це дзеркало душі, бо, як сказав російський пись­менник       А. П. Чехов, у людини все має бути прекрасним!

Буває ціннішою вона за зовнішність, в якої краса завжди осяяна душевною красою.

Щоб люди вас поважали, приязно ставилися до вас, ніколи не забу­вайте і завжди дотримуйтеся золотого правила вихованості: «Ставтеся до людей так, як би ви хотіли, щоб вони ставилися до вас!»

Здавна на Землі люди цінували праведне життя - життя чесне, щире, відкрите, правдиве.

Необхідно стримувати себе від поганих вчинків, лихих намірів. Зло, як відомо, довго не забувається і породжує зло. А от добро помножує добро! Не давайте злу побороти добро!

— Будьте чемними і ввічливими з усіма членами родини - бажайте доброго ранку, на добраніч, вітайте зі святом, робіть послуги. Адже ваша повага до близьких, друзів має висловлюватись у ставленні до них.

Сказав мудрець:

— Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізняє від мавпи й звіра.

Хай живе істина стара:

Людина починається з добра!

VІ. Підсумок виховної години

— Що нового ви дізналися?

— Де ці знання можна використати?

— Чому потрібно дотримуватися правил ввічливості?

Гра «Згоден - не згоден» (із використанням сигнальних карток зе­леного і червоного кольорів).

•  Співрозмовника завжди необхідно уважно слухати.

•  Уміння слухати людину - ознака ввічливості.

•  Якщо я не погоджуюся з думкою співрозмовника; то говорю про це відразу, не дослухавши його до кінця.

•  Перебивати людину нетактовно.

•  До всіх можна звертатися на ТИ.

•  У будь-якій ситуації не можна замикатися в собі, а необхідно йти до людей.