понедельник, 28 ноября 2016 г.

Конспект уроку літературного читання в 2 класі

Тема. Сторінки життя Тараса Шевченка. Пейзаж у художньому творі.                      Т. Шевченко «Зоре моя вечірняя…»
Мета: розширити знання учнів про життя Т.Г. Шевченка, ознайомити з деякими відомостями про раннє дитинство поета. Розвивати навички виразного читання віршованих творів, збагачувати словниковий запас учнів, вчити робити висновки з прочитанного, розвивати зв’язне мовлення учнів. Виховувати бажання глибше ознайомитися з біографією великого Кобзаря.
Обладнання: Портрет Т. Г. Шевченка, малюнки Шевченка і про Шевченка, книга О. Іваненко «Тарасові шляхи», «Кобзар», запис пісні «Зоре моя вечірняя…», книжкова виставка (збірка поезій Т. Шевченка для дітей).

Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Стали, діти, всі рівненько,
Посміхнулися гарненько,
Настрій на урок взяли
Й працювати почали.
II. Мовно-логічна розминка
1. Гра «Впіймай звук [ж]».
Жила собі Жабка, була в Жабки хатка. Був у Жабки синок Жабунець - неслухняний малий пустунець.
2. Гра «Яке слово «зайве»?».
Ліс, лісок, лис, лісовий.
Зимовий, літній, осінній, вовк.
3. Заучування скоромовки зі слів учителя.
На одній сосні високій
Десь-колись жили сороки,
Дві сороки-білобоки,
Одинокі дві сороки.
4. Робота над чистомовкою
Чок-чок-чок: Ось червоний бурячок.
Чу-чу-чу: Я капусту посічу.
Щок-щок-щок: В чавунці зварю борщок.
Чний-чний-чний: Получився борщ смачний.
IІI. Розвиток навичок читання
1. Читання групи слів із пропущеними голосними (за методикою                                    І. З. Постоловського).
Мир – двгий, вчний.
Волосся – чрне, свтле, све, пфрбоване.
Булочка – свжа, смчна, млнька.
2. Гра «Склади слова»
Завдання: з букв слова скласти інші слова.
Ластівка – лак, сік, тік, так, кава, ласка, вата, літак, касса, сіла, віл, ліс тощо.
3. Закінчити речення (за методикою І. З. Постоловського).
Дув холодний … .
Йшов мокрий … .
Літак піднявся в … .
Фільм був дуже … .
Ручка перестала … .
4. Доповнення словосполучень в тексті (за методикою І. З. Постоловського).
Положи книжку туди, де вона … .  А де вона …? На верхній … .  Ти помиляєшся, вона лежала на підлозі. Значить, вона … . Книжка повинна бути на … .
5. Читання анаграм (за методикою В. Б. Едигея).
ИГРТ (тигр)
ЕЛВ (лев)
ОЛНС (слон)
ЕЛНК (клен)
УДБ (дуб)
ЕРЕАЗБ (береза)
6. Читання деформованих текстів (за методикою В. Б. Едигея).
СОЛЬ
соЛь – сіловий тижель. соЛь тьїс лігки і ватру. моЙу рібпотна і лісь. тиДі чаполи сонити од сілу лісь. ниВо дуклать її ан копень, ан макінь. сіЛо рипходять зилати лісь.
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогоднішній наш урок присвячений геніальній людині — поетові і художникові. Кому саме — дізнаємося, коли розшифруємо зашифровані слова.
Шедевр – девр + в + честь – сть + нко = … . (Шевченко)
Торт – орт + артист – тист + ас = … . (Тарас)
— На сьогоднішньому уроці ми розпочнемо вивчати поезії Т. Г. Шевченка. Його творчість і життєвий шлях ви будете вивчати протягом усіх шкільних років, а до його «Кобзаря» повертатиметеся все життя.
—  Т. Г. Шевченко — уславлений народний поет, геніальний Кобзар України,  видатний художник.
Тарас Шевченко прожив лише 47 років, із них 24 роки був кріпаком, 10 — в засланні і лише 13 — на волі... (Кріпак — особисто залежний від поміщика селянин.)
Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золото його душі на іржу, а його любов до людей — на ненависть і погорду.
Перегляд портрету та автопортрету Т. Шевченка.
(Автопортрет — це робота, виконана самим автором із самого себе).
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Т. Г. ШЕВЧЕНКА «ЗОРЕ МОЯ ВЕЧІРНЯЯ...»
1. Вступне слово вчителя
9 березня 1814 р. в с. Моринцях на Київщині в сім’ї кріпака народився                      Т. Шевченко. Хлопчик ріс мовчазний, завжди чомусь замислений. Ніколи не тримався хати, а все тинявся десь по бур’янах, за що його прозвали в сім’ї «малим приблудою».
Найбільше він любив свою матінку. Але радість і втіха хлопчика потьмарилась горем: коли йому було 9 років, померла мама. І почалося страшне сирітське життя біля мачухи. Чужа, недобра жінка дуже погано ставилась до Тараса. Її дратувала його мрійність, гаряча вдача.
Коли Тарасові виповнилось 11 років, помер і батько.
Пішов Тарас тинятись по чужих людях: рубав дрова, топив піч, носив воду школярам; був і пастухом, і погоничем, і нянькою.
Малому Тарасу дуже хотілося вчитися читати і писати. А ще він хотів бути малярем. Все, що бачив, хотілося намалювати. Довго терпів Тарас знущання дячка Богорського, аби тільки вчитися і малювати.
Тарас наймитує, у вільний від роботи час читає і малює. А по закутках, щоб ніхто не бачив його горя, плаче. Але думка знайти людину, яка б навчила його малювати, не покидає хлопчика. Так він потрапляє до хлипківського маляра. Маляр погоджується навчити хлопця малювати, однак пан Енгельгард забирає його до себе в Петербург, і Тарас стає козачком.
― Так, замріявшись, зайнятий улюбленими справами, Тарасик не чує інколи свого пана Енгельгарда. Розгніваний пан суворо карав хлопчика. Забирав у нього і папір, і олівець. Проте, коли гнів минав, все повертав, і навіть хвалив... І коли прийшли викупати Тараса, пан довго вагався, не хотів віддавати «козачка»...
Зустріч у Петербурзі із земляком-художником Сошенком круто змінила долю Тараса Григоровича. Він познайомився також з байкарем Гребінкою, художниками Брюловим, Венеціановим, з поетом Жуковським. Вони побачили великі здібності молодого художника і викупили його з неволі.
Тарас Григорович виправдав їх сподівання. 1845 року він закінчив Петербурзьку художню академію з двома срібними медалями і званням «вільного» художника. Тарас малює портрети, картини, зарисовує пам’ятки минулого, робить ілюстрації до своїх віршів. Ось погляньте, які чудові картини залишив нам у спадок Т. Шевченко.
Діти розглядають альбом і картини Т. Г. Шевченка.
Незважаючи на заборону, Тарас Григорович писав вірші і ховав їх за халявою чобота. Тепер таку книжку називають захалявною. Писав на будь-яких шматочках паперу вуглинкою... Тому ви бачили багато ілюстрацій чорно-білого кольору. Поет писав:
О, думи мої! О, славо злая!
За тебе марно я в чужому краю
Караюсь, мучуся,... але не каюсь!..
Коли Т. Г. Шевченко був на засланні у далеких степах Казахстану, він дуже тужив за Україною. Туга за рідною природою, рідним краєм звучить і в його віршах. Він закликає український народ до боротьби за волю, за кращу долю.
Поезія Шевченка не просто зачаровувала: вона будила прагнення до волі, національну гідність українців. Тому поет був небезпечним для царського уряду, і його було заслано рядовим солдатом на довгих десять років із забороною писати й малювати.
«Кобзар» — назва збірки поетичних творів Тараса Шевченка. У наш час під назвою «Кобзар» розуміють усі віршовані твори Шевченка, однак перші «Кобзарі» містили тільки деякі його поезії. Уперше «Кобзар» видано 1840 у Санкт-Петербурзі за сприяння Євгена Гребінки. У збірку ввійшло всього вісім творів. Після видання цієї збірки й самого Тараса Шевченка почали називати кобзарем. Навіть сам Тарас Шевченко після своїх деяких повістей починав підписуватись «Кобзар Дармограй».
Показ «Кобзаря», звернення уваги на книжкову виставку (збірки поезій Т. Шевченка для дітей)
Серед небагатьох прижиттєвих видань Тараса Шевченка особливе місце посідає остання його книжка — «Буквар південноруський», складена із кращих зразків фольклору та частково з власних творів. Ця книжка для учнів недільних шкіл була першою дитячою демократичною читанкою в Україні. 10 тисяч примірників книжки було видано власним коштом поета. Продавалися вони лише по 3 копійки, щоб їх могли купити й найбідніші селяни. «Буквар» став найкращим дарунком для дітей, яких поет щиро любив.
Мріяв поет написати й інші підручники для початкової школи, викладати малювання в Київському університеті. Однак передчасна смерть не дала йому здійснити своїх планів.
Помер Тарас Шевченко 10 березня 1861 року. Поховали його на Смоленському кладовищі в Петербурзі. У травні того ж року домовину поета перевезено в Україну й поховано, як він сам заповідав, на Чернечій горі над Дніпром біля Канева.
Віримо, немає в Україні такої людини, яка б не знала й не любила творів Шевченка.
Він був поетом волі в час неволі,
Поетом доброти в засиллі зла.
Була у нього незвичайна доля,
Та доля Україною була.
Д. Павличко
2. Фізкультхвилинка
Раз, два, три, чотири, п’ять!
Вже пора відпочивать.
Руки вгору піднімайте,
Ними добре помахайте,
Головою покрутіть,
Ніжками потупотіть.
Навкруг себе оберніться
І швиденько, не лініться!
Стало легко й добре враз, —
Відпочив увесь наш клас.
3. Виразне читання вірша вчителем
— З якою інтонацією читається вірш?
— Які картини виникли у вашій уяві під час читання вірша?
4. Словникова робота
Вечірняя           сідає
тихесенько       позичає
похилилась       зеленії
розіслала          розпустила
Читання слів у стовпчиках на одному диханні.
Читання слів «луною» за вчителем.
— Знайдіть і прочитайте слова — назви дій.
5. Колективне читання вірша «луною» за вчителем
6. Читання вірша учнями
7. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
— До кого звертається поет?
— Що він просить у зорі?
— Яку річку згадує поет у вірші? Що він про неї говорить?
— Що означає вислів «... у Дніпра веселочка воду позичає » ?
— Який пейзаж (картину природи) змальовує Тарас Шевченко у вірші?
— За чим журиться поет?
— Як ви гадаєте, чому автор використовує таку форму слів: сонечко, веселочка, тихесенької.
8. Гра «Добери риму»
— Які рими дібрав поет у своєму вірші?
Горою... (тобою);
сідає... (позичає);
розпустила... (похилилась).
9. Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще читання вірша.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
― Важке, але світле в Тараса життя,
А пам’ять про нього нетлінна!
 Його вільні думи ідуть в майбуття…    
Шануймо поета уклінно.
Пам’ять про Шевченка
Не вмре, не загине,
Хай живе і квітне
В серці України!
— Кому був присвячений сьогоднішній урок?
— Що ви дізналися про дитинство Т. Г. Шевченка?
— З яким віршем Т. Г. Шевченка ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Який пейзаж змальовує поет у цьому вірші?
Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ»
― Учні, які у вас виникають асоціації, коли чуєте про Шевченка? Давайте спробуємо скласти «Асоціативний кущ» про нього.
(Т. Г. Шевченко ― поет, художник, наймит, кріпак, Кобзар тощо)
 VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Розглянути вдома з батьками збірку Т. Г. Шевченка «Кобзар».
Виразно читати вірш «Зоре моя вечірняя…», вивчити напам’ять (за бажанням). Намалювати малюнок до вірша (за бажанням).

Комментариев нет:

Отправить комментарий