Конспект уроку з літературного читання в 4 класі

Тема.  Як хліб на стіл прийшов. Д. Павличко «Зернина». І. Драч «Етюд про хліб». С. Жупанин «Ходімо в поле, сину».

Мета: вдосконалювати навички виразного читання, формувати уміння переказувати, висловлювати основну думку прочитаного, збагачувати словниковий запас школярів; поглиблювати знання учнів про шлях хліба з лану до столу, клопітку працю людей різних професій; ознайомити дітей із тим, що хліб ― це цінний продукт харчування, святиня народу; розвивати зв’язне мовлення, пам’ять, увагу; виховувати почуття поваги до праці хлібороба, бережне ставлення до хліба.

Обладнання: портрети поетів, сюжетні малюнки, роздатковий матеріал, мультимедійна презентація, хліб, колоски пшениці, вишитий рушник.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Продзвенів уже дзвінок

Починається урок.

Він незвичайний і цікавий

Учителів багато завітало.

Повернемося обличчям до гостей

І лагідно промовим «Добрий день!»

Зараз сядуть лиш дівчатка,

А за ними і хлоп’ятка.

Сядьте зручно, усміхніться

І на мене подивіться.

― У вас я бачу гарний настрій, ви налаштовані на плідну працю. Я бажаю, щоб робота на уроці принесла вам нові знання, а нашим гостям ― приємні враження. На уроці ми працювати будемо під таким девізом:

Виразно читаємо.

Чітко розповідаємо.

Мову свою розвиваємо.

― Давайте повторимо правила роботи на уроці (мовчки).

1. Бути уважними та активними.

2. Слухати один одного.

3. Поважати думку іншого.

4. Говорити зрозуміло, зв’язно, виразно.

5. Руку піднімати ― з дозволу відповідати.

II. Мовна розминка

― Ми прагнемо навчитися гарно і виразно читати. Для того, щоб читати правильно, потрібно тренувати своє дихання, розвивати пам’ять та увагу.

1. Чистомовка (мовчки, хором, по групах).

Ись-ись-ись ― усюди трудись.

Інь-інь-інь ― прожени всю лінь.

Ня-ня-ня ― отримуй знання.

Ам-ам-ам ― радій успіхам.

2. Гра «Пошир речення».

― Доповнити речення новими словами.

Ми працюємо.

Ми працюємо охоче.

Ми працюємо охоче на уроці.

Ми працюємо охоче на уроці читання.

Ми працюємо охоче на уроці літературного читання.

IIІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання

―         Давайте пригадаємо твори, які вже прочитали.

Гра «З якого твору?» (читання мовчки)

А туман, неначе ворог,

Закриває море

І хмароньку рожевую,

І тьму за собою… («За сонцем хмаронька пливе» Тарас Шевченко)

Одностайні, мов жура,

Зимні, мов лихая доля,

Присипають все життя,

Всю красу лугів і поля. («Сипле, сипле, сипле сніг» Іван Франко)

Там я ходила і все вислухала,

Що говорила вона, ―

Та не веселая дума

Чулася в гомоні того «зеленого шума»! («Сосна» Леся Українка)

А листя просить:

― Виший нас зеленим!

Ми ще побудем, ще

не облетим. («Красива осінь вишиває клени» Ліна Костенко)

За добро я розплатився злом.

І стоїть коло дороги щепа,

наче птах з підстреленим крилом. («Яблуко» Дмитро Павличко)

― Молодці! Ви гарно впорались із цим завданням.

III. Мотивація навчальної діяльності

― Діти, для того, щоб дізнатись, що наш народ здавна цінував найбільше, ми виконаємо наступне завдання.

Вам необхідно утворити слово, прочитавши тільки ті букви, які не повторюються.

Д Н Г Х О М Л Д І Н М О Б Г (Хліб)

IV. Повідомлення теми і мети уроку

― Хліб ― найдорогоцінніший витвір людського розуму, людських рук, людської праці. У народі кажуть: «Хліб ― усьому голова». Мабуть, ці слова ви чули багато разів, і вони стали звичними і буденними. Хліб ― це святиня людська. І скільки не проходить років і тисячоліть, а він залишається святим і величним завжди.

Тема уроку: «Як хліб на стіл прийшов».

На уроці ми поглибимо знання про хліб.

V.         Сприймання й первісне усвідомлення матеріалу

1. Тлумачення слова «хліб».

―         Цікаво, що означає слово «хліб»?

― Тлумачні словники української мови дають кілька значень слова «хліб».

Хліб ― один з видів продуктів, випечених з борошна.

Хліб ― це зерно, яке перемелюється на борошно.

Хліб ― це харчі, прожиток.

Хліб ― це засоби для існування, заробіток.

Хліб ― це харчовий продукт, що випікається з борошна.

Хліб ― це виріб певної форми з тіста, приготовленого з борошна.

2. Робота над прислів’ями та фразеологізмами.

― Хліб належить до особливо шанованих символів українського народу. Недарма про нього існує чимало прислів’їв, приказок, фразеологізмів.

Гра «З’єднай»

1 група ― частини прислів’я.

Найсмачніший хліб              коли є хліб та вода.

Не страшна біда,                   вродить зерна рясно.

Лежачого хліба                     від свого мозоля.

Посій вчасно,                         ніде нема.

― Поясніть, як ви розумієте прислів’я «Найсмачніший хліб від свого мозоля».

2 група ― фразеологізми з їх значенням.

Заробляти собі на хліб ―      жити в злиднях.

Жити на чужих хлібах ―      забезпечувати собі добробут.

Переводити хліб ―                на чиємусь утриманні.

Сухий хліб їсти ―                  не приносити ніякої користі.

― Який фразеологізм найчастіше чули?

3. Вправа-гра «Складання діафільму».

― Ми не уявляємо нашого столу без запашного хліба. В нього вкладено багато клопіткої праці людей різних професій. Хлібина приходить довгий шлях.

― Давайте на мить уявимо себе режисерами та сценаристами, спробуємо відтворити шлях хліба з лану до наших домівок.

 Вашим завданням буде визначити послідовність малюнків та скласти за ними розповідь на тему «Як хліб на стіл прийшов».

1 група ― складання першої частини розповіді (3, 1, 5, 2, 4).

2 група ― складання другої частини розповіді (9, 8, 6, 10, 7).

― Отже, кожний буханчик хліба містить у собі тяжку працю, вкладену у нього тисячами людських рук. Тому, обов’язок кожного бережно ставитись до хліба.

Фізкультхвилинка. Перегляд діафільму «Як хліб на стіл прийшов».

4. Робота над віршами Д. Павличка «Зернина» та І. Драча «Етюд про хліб».

― Назви віршів, які ми зараз опрацюємо ви дізнаєтесь розгадавши ребуси.

― Автором вірша «Зернина» є відомий уже нам поет Д. Павличко.

― Що ви запам’ятали з його біографії? (Народився на Івано-Франківщині. Почав писати вірші ще в дитинстві. Друкувався в дитячих журналах)

― Які вірші Д. Павличка ми вже прочитали?

― Автором вірша «Етюд про хліб» є поет І. Драч.

4.1. Розповідь про поета Івана Драча.

― Іван Федорович Драч народився на Київщині. Перша поетична збірка «Соняшник». Працював поет у газеті «Батьківщина», тривалий час був вчителем літератури. Його поезії перекладені на російську, білоруську, латиську, молдавську, польську, чеську, німецьку та інші мови.

4.2. Читання мовчки.

1 група ― вірш «Зернина».

2 група ― вірш «Етюд про хліб».

4.3. Читання вголос вірша «Зернина».

4.4. Словникова робота.

― Щоб краще зрозуміти зміст вірша, попрацюємо над словами, які у ньому зустрічаються.

Вірш «Зернина»

― Поясніть значення таких слів.

Півжмені ― половина жмені.

Довжеленні ― довгі.  

Решето ― сито.

Опісля ― після.

4.5. Читання вголос вірша «Етюд про хліб».

4.6. Словникова робота.

Вірш «Етюд про хліб»

― Прочитайте значення слів.

Етюд ― невеликий твір, присвячений якому-небудь питанню.

Сажа ― чорна порошкова маса, кіптява.

Черінь ― дно печі, де горять дрова, місце для випікання хліба та варіння страв.

Білена ― хата біла, чиста; покрита розчином крейди, вапна.

― Чи є ще незрозумілі вам слова?

4.7. Читання вірша «естафетою» (6 учнів по строфі).

4.8. Робота над змістом віршів.

Вірш «Зернина».

― Яка головна думка вірша «Зернина»?

― Для чого потрібна пшенична зернина?

― Прочитайте частину вірша, яка найбільше вам сподобалась?

― Прочитайте слова, що римуються.

― Знайдіть найдовше слово у першій строфі. Зі скількох складів воно складається? (Довжеленні ― 10 букв, 4 склади)

Вірш «Етюд про хліб».

― Яка головна думка вірша?

― Яким ви уявляєте спечений хліб? Який його запах? Опишіть спечений хліб.

― Із чим автор порівнює хліб? Підтвердіть свою думку рядками із вірша.

― З яких слів ви відчуваєте, що поет бачив і знає, як випікають хліб?

― Як по-іншому ви б назвали цей вірш?

― Чи доводилось вам спостерігати за випіканням хліба вдома?

― Який хліб смачніший, що спекла мама чи той, що купили в магазині?

5. Гра «Шифрувальник»

― З пшениці виробляють не лише хліб. Зараз ми розшифруємо слова і дізнаємось про інші вироби з борошна.

вайкоро, тнабо, локабуч, лачка.

(Коровай, батон, булочка, калач).

6. Робота над віршем С. Жупанина «Ходімо в поле, сину».

6.1. Розповідь про поета Степана Жупанина.

― Степан Ілліч Жупанин народився на Закарпатті. У школі був кращим учнем. Відвідував театральний гурток. Для дітей написав багато скоромовок, закличок, віршованих оповідань.

― Як ви вважаєте, про що вірш «Ходімо в поле, сину»?

6.2. Читання вчителем.

6.3. Словникова робота.

― З’єднайте слово з його значенням.

Вруни (руни) ― молоді густі сходи посівів.

Леліяти ― оточувати ласкою, піклуванням.

Гожий ― сонячний.

Сльота ― хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом.

6.4. Читання учнями вголос (6 дітей по строфі).

6.5. Робота над змістом вірша «Ходімо в поле, сину».

― Яка головна думка вірша?

― Для чого батько запросив сина в поле?

― У яку пору року, у які дні? Прочитайте.

― Давайте прочитаємо другу строфу. Спробуємо словесно намалювати картину до неї.

6.6. Вправа-гра «Віднови».

― Перевіримо вашу уважність.

1) У .шеничній .ернині .ільш як сто .азок, ―

У .шеничній .ернині .хований .олосок.

2)  розіб’є, білком помаже,

на дерев’яну  ― та в .

3) Ходім … в поле, любий …,

там … живе в зелено-свіжих врунах.

― Що спільного в цих віршах?

VII. Осмислення матеріалу

― Про хліб складено багато віршів. Ми теж з вами спробуємо стати поетами.

Будемо складати сенкан про хліб.

1. Поетична хвилинка

Сенкан ― це вірш, що складається з п’яти рядків.

1. Іменник (тема).                                                      

2. Прикметники (опис).                                    

3. Дієслова (дія)                                          

4. Речення до теми.                                          

5. Іменник (висновок).                                             

2. Хвилинка-цікавинка

Щодня з’їдається більше 9 000 000 буханок хліба.

Найбільший у світі хліб довжиною 9200 метрів був спечений у січні 1996 року в Мексиці.

«Сендвічі» названі на честь Графа Сендвіча ― відомого картяра. Саме він придумав класти м’ясо між двома шматками хліба, щоб не забруднити руки за грою.

В Індії, Африці та на деяких островах Тихого океану ростуть справжні хлібні дерева. Їх плоди досягають іноді метра в довжину і важать понад десять кілограмів. Запечені, вони мають смак пшеничного хліба.

У музеї швейцарського міста Цюриха зберігається коржик, спечений близько шести тисяч років тому.

Найбільшу в’язку бубликів зробили росіяни ― вона важила 440 кг і складалась із 55 бубликів.

3. Розповідь.

―         З давнiх-давен ведеться в Українi, що хлiб у хатi ― то багатство. Нашу Україну називають хлібним краєм, бо живуть тут умiли люди, які вмiютъ обробляти землю i вирощувати на нiй хороші врожаї. Для нашого народу хлiб ― це основа життя і найдорожча святиня. Пам’ятайте, діти, хліб святий, і наш обов’язок його шанувати.

VІІI. Підсумок уроку

― З якими творами ми сьогодні ознайомились на уроці?

― Яке завдання вам найбільше сподобалось?

― Який висновок можна зробити з сьогоднішнього уроку?

ІХ. Домашнє завдання

1. Навчитися виразно читати вірші, один вивчити напам’ять (на вибір).

2. Скласти твір-міркування «Чому потрібно берегти хліб?» (за бажанням).

3. Намалювати малюнок про хліб (за бажанням).

― Всім дякую за сумлінну і гарну роботу на уроці. На цьому урок завершено.